Відкриття погруддя гетьмана Мазепи у Києво-Печерській лаврі: позиції Інституту нацпам’яті, Мінкульту та Лаври
У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи. Це рішення Український інститут національної пам’яті назвав «надзвичайно сильним» і важливим кроком у відновленні історичної пам’яті.
- Погруддя гетьмана Івана Мазепи встановлено на території Києво-Печерської лаври.
- Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав це рішення важливим кроком у подоланні російських історичних наративів.
- Авторами погруддя є скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук.
- Урочисте освячення пам’ятного знака заплановано на під егідою митрополита Епіфанія.
Офіційні заяви щодо події
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що Лавра тривалий час була осередком російської ідеології, де постать Мазепи подавалась як «зрадник». Він назвав встановлення погруддя «надзвичайно сильним рішенням» і повідомив, що долучався до його реалізації з початку своєї каденції.
До створення погруддя долучилися скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук. Історичними консультантами виступили Ольга Ковалевська та Олександр Алфьоров, архітектором — Віктор Юрків.
Позиція Києво-Печерської лаври
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко підкреслив, що саме завдяки меценатству Івана Мазепи було сформовано архітектурний ансамбль святині.
«Століттями Росія намагалася позбавити українців власної пам’яті: викреслити Мазепу з історії, таврувати його як “зрадника”, привласнити його спадщину й нав’язати чуже бачення минулого… Києво-Печерську лавру неможливо уявити без гетьмана Івана Мазепи», — заявив Остапенко, за даними kyiv24.news.
Він також повідомив про урочисте освячення пам’ятного знака, яке відбудеться за участі митрополита Епіфанія. Крім того, нагадано про підписання указу щодо відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври та початку підготовки до її 1000-річчя.
Думка Міністерства культури
Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Росія століттями спотворювала образ гетьмана, нав’язуючи українцям викривлене бачення власної історії. Вона зазначила, що встановлення погруддя має сильний історичний сенс, адже «місце, де колись впав символ імперії, займе людина, яка стала одним із символів українського державотворення». Цей коментар стосувався планів встановити пам’ятник Івану Мазепі на місці колишнього пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві.
Історичний контекст: Мазепа в українській та російській історіографії
Відкриття погруддя активізувало дискусії навколо постаті Івана Мазепи. В Україні він вважається одним із творців державності, тоді як російська історіографія століттями формувала протилежний образ.
Російська традиція називає Мазепу «зрадником» через його перехід на бік шведського короля Карла XII у 1708 році під час Північної війни, розірвавши союз із Петром І. Після цього Російська православна церква оголосила Мазепі анафему за наказом Петра І. Термін «мазепинство» використовувався в Росії як політичне тавро для українців, що прагнули незалежності від Москви.
Українська історіографія оцінює ці події інакше. Історики зазначають, що Петро І обмежував автономію Гетьманщини та підпорядковував українські землі Російській державі. Союз Мазепи зі Швецією розглядається як спроба звільнити Україну та створити незалежну державу. За європейськими нормами того часу васал мав право розірвати союз із монархом, якщо той порушував свої зобов’язання.
Крім політичної діяльності, Іван Мазепа відомий як великий меценат. Протягом 22 років правління він фінансував розвиток Києво-Могилянської академії, будівництво десятків храмів та став одним із засновників архітектурного стилю «мазепинське бароко».
Саме тому в Україні Івана Мазепу вважають державним діячем, який поставив інтереси України вище лояльності до Російської імперії.
