Успенський собор Києво-Печерської лаври пошкоджено під час російської атаки: деталі
Під час масованої російської атаки Київ зазнав чергових руйнувань, серед яких — пошкодження Успенського собору Києво-Печерської лаври. Це не лише архітектурна втрата, а й подія високого символічного рівня, оскільки Успенський собор є одним із ключових духовних центрів України та об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО.
- Атака відбулася вночі, Київ зазнав комбінованого удару ракетами та дронами.
- Перше влучання в собор зафіксовано приблизно о 01:30.
- Пожежа охопила близько 800 квадратних метрів купола та верхніх ярусів собору.
- Керівництво заповідника розцінює удар як цілеспрямований, а не випадковий.
- До ліквідації пожежі залучили близько 20 одиниць техніки, частину ікон вдалося евакуювати.
Деталі нічної атаки на Лавру та характер пошкоджень
Нічна атака на Київ мала комбінований характер із застосуванням різних типів озброєння. Вибухи та падіння уламків фіксували в різних районах столиці, але найбільший резонанс викликало ураження території Києво-Печерської лаври, зокрема Успенського собору — центрального храму комплексу.
За попередніми даними, дрон або інший ударний засіб влучив у центральну частину собору приблизно о , після чого миттєво почалася масштабна пожежа. Вогонь швидко поширився по куполу та верхніх ярусах будівлі, охопивши площу близько 800 квадратних метрів. Фахівці припускають, що могло застосовуватися запалювальне спорядження, що пояснює інтенсивність займання.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко наголосив, що ворог кілька разів намагався уразити Успенський собор, що свідчить про усвідомлений вибір цілі, а не випадкове ураження під час обстрілу міста.
Характер пошкоджень свідчить про прицільний удар, оскільки собор розташований у глибині комплексу та має чітко ідентифікований архітектурний профіль, що унеможливлює випадкове влучання.
Масштаб руйнувань та рятувальна операція
Києво-Печерська лавра — це великий архітектурний комплекс із понад сотнею споруд. Внаслідок атаки найбільше постраждав Успенський собор, але пошкодження зафіксовані й на інших об’єктах, зокрема оборонних спорудах XVII–XVIII століть, включаючи Башту Іоанна Кушника.
Попри значне займання, частину ікон та артефактів вдалося евакуювати завдяки оперативній роботі співробітників заповідника та рятувальників. Міністерство внутрішніх справ повідомило, що до ліквідації пожежі було залучено близько 20 одиниць техніки. Рятувальники працювали в складних умовах через приховані осередки горіння під покрівлею.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що рятувальні підрозділи працювали в складних умовах через приховані осередки горіння під покрівлею. Вода подавалася як зовні, так і з внутрішніх конструкцій після часткового розкриття даху.
Вдалося повністю ліквідувати пожежу та обмежити руйнації локальними пошкодженнями конструкцій без повного знищення об’єкта.
Історичне значення та поточна ситуація
Києво-Печерська лавра є одним із найдавніших духовних центрів Східної Європи, заснованим у XI столітті (1051 рік). У XII столітті монастир отримав статус лаври. Її архітектурний стиль українського бароко формувався в XVII–XVIII століттях. Територія комплексу становить близько 22 гектарів і включає понад 100 споруд.
Успенський собор є центральним храмом Лаври та символом державності. Він неодноразово руйнувався та відновлювався протягом століть. Будь-яке його пошкодження сприймається як удар по історичній пам’яті та культурному коду України.
Наразі на території Лаври тривають роботи з фіксації наслідків атаки та оцінки структурних пошкоджень. Фахівці готують план стабілізаційних і реставраційних заходів. Інформація про остаточний масштаб руйнувань уточнюється. За даними rupor.com.ua (), це одна з найсерйозніших атак на культурну спадщину Києва за останні роки.
