Скандал з роботою швидкої в Києві під час тривоги: відповідь КМДА та статистика виїздів
У Києві виник резонансний інцидент навколо роботи екстреної медичної допомоги під час повітряних атак. Киянин, який отримав важке поранення, заявив, що диспетчер «103» порадив йому чекати відбою тривоги. У Департаменті охорони здоров’я КМДА цю інформацію заперечують і наголошують на безперервній роботі бригад.
Що сталося
Під час масованої російської атаки уламок снаряда пробив вікно квартири киянина Юрія Терещука, спричинивши йому наскрізне поранення живота. Постраждалий розповів, що, стікаючи кров’ю, двічі телефонував у «швидку».
«Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що почув: “Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги”», — переказав слова диспетчера Юрій Терещук.
Згодом державна бригада все ж прибула, надала першу допомогу та стабілізувала його стан.
Позиція МОЗ та КМДА
У Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що повітряна тривога не є підставою для заборони виїзду «швидкої». Водночас є важливий нюанс:
- виклики під час атак приймаються в обов’язковому порядку;
- бригади продовжують працювати;
- медики можуть тимчасово зупинитися в укритті, якщо є пряма загроза їхньому життю.
Департамент охорони здоров’я КМДА, за даними 44.ua, заявив, що інформація про нібито несвоєчасне надання допомоги під час тривог не відповідає реальній роботі системи. У відомстві підкреслили, що з початку повномасштабного вторгнення екстрена медична допомога в Києві працює безперервно. Щодоби в столиці чергують:
- 130 бригад швидкої допомоги;
- десятки диспетчерів;
- команди медицини катастроф.
«У Департаменті закликають не поширювати неперевірені твердження, які дискредитують роботу медиків, що щодня рятують життя киян в умовах війни», — йдеться в офіційній заяві.
Статистика роботи «швидкої» під час війни
У КМДА навели дані роботи екстрених служб від початку повномасштабного вторгнення:
- З до бригади:
- здійснили 4 687 виїздів на місця обстрілів;
- працювали на 1 687 локаціях;
- надали допомогу 2 501 постраждалому;
- врятували 192 дитини.
- Лише у червні , станом на :
- медики працювали на 102 локаціях;
- залучили 148 бригад;
- надали допомогу 102 постраждалим.
У чому проблема системи
Експерти зазначають, що робота «швидкої» під час масованих обстрілів залишається складним балансом між негайним порятунком поранених та безпекою медиків. Якщо бригада потрапить під повторний удар, кількість жертв може зрости.
Сам Юрій Терещук, попри пережите, не звинувачує лікарів, які врятували йому життя. Водночас він вважає, що протоколи роботи «швидкої» в умовах війни потребують перегляду.
На цьому тлі в МОЗ уже анонсували створення спеціалізованих бригад медицини катастроф, які проходитимуть окрему підготовку для роботи безпосередньо в зонах масованих ударів.
