Собівартість проїзду в Києві: чому КМДА та експерти не сходяться в оцінках
У Києві завершилося громадське обговорення проєкту нових тарифів на проїзд у громадському транспорті. З 1377 учасників обговорення 1325 людей не підтримали пропозицію КМДА щодо підвищення цін. Натомість кияни подали 300 власних пропозицій.
Муніципалітет аргументує майже чотириразове підвищення ціни квитка зростанням собівартості поїздок. Водночас транспортні експерти застерігають, що подорожчання проїзду до 30 гривень може призвести до подальшого зменшення пасажиропотоку, адже за роки пандемії та війни кількість пасажирів вже суттєво скоротилася.
Пасажиропотік та його вплив на тарифи
- За даними джерела hmarochos.kiev.ua, пасажиропотік київського метрополітену зменшився удвічі: з 495,3 мільйона пасажирів у році до 249,1 мільйона у році (імовірно, прогноз).
- «Київпастранс» втратив приблизно 30% пасажирів від довоєнного рівня.
Транспортні експерти наголошують, що в інших містах світу тарифні сітки формуються як частина політики мобільності, що заохочує регулярне користування громадським транспортом, пропонуючи вигідніші абонементи. Натомість Київ єдиний у Європі, де ця логіка не застосовується.
Різні оцінки собівартості проїзду
Оцінки економічно обґрунтованої собівартості однієї поїздки суттєво відрізняються як між різними представниками КМДА, так і від розрахунків незалежних експертів.
| Джерело | Метрополітен | Наземний транспорт | Дата інформації / актуальність |
|---|---|---|---|
| Віталій Кличко (усно) | понад 60 грн | близько 50 грн | Днями |
| Пресслужба КМДА | 64,60 грн | 44,14 грн | |
| Департамент транспортної інфраструктури КМДА (запит ЕП) | 43,68 грн | 23,20 грн | Кінець квітня |
| Дептранс (Новини.LIVE) | 64,53 грн | 37,57 грн | Середина квітня |
| Транспортний оглядач Олександр Гречко | 26 грн | 20,50 грн | — |
| Громадська ініціатива «Голка» | 17,83 грн | — | — |
Чому виникають розбіжності: роль амортизації
Головна причина значних відмінностей в оцінках полягає у включенні амортизації до розрахунків собівартості посадовцями.
«Амортизація — це списання частини вартості активів і її доцільно враховувати, якщо це приватна компанія, яка колись закупила активи і тепер їх закладає у собівартість, — наголошує Олександр Гречко. — Однак усі активи метро і Київпастрансу — тунелі, колії, мережі, будівлі, рухомий склад тощо — були закуплені за кошти платників податків. Тобто ми, щоб покрити цю собівартість, маємо повторно ці активи профінансувати».
Георгій Могильний з ГО «Голка» пояснює, що після рішення Київради року майно метро передали до статутного капіталу підприємства. Це дозволило враховувати амортизацію як збитки, які потім компенсуються з міського бюджету.
- За даними Гречка, за рік показник амортизації активів метро зріс на 20%: з 5 до 6,1 мільярда гривень.
- «Голка» підрахувала, що у році амортизація у собівартості перевезень становила 21,5%, а у році (імовірно, прогноз) — вже 58%.
Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов припускає, що посадовці могли закласти в розрахунки витрат і майбутні капітальні інвестиції, такі як програма розвитку метрополітену на 10 мільярдів гривень, значну частину якої метрополітен мав би знайти самостійно.
