Київ: більшість соціальних квартир досі не передано мешканцям

У Києві з 2022 року місто придбало 1596 квартир для соціальних категорій мешканців, проте досі лише 293 з них (менше ніж 20%) фактично передано людям. Понад тисяча оплачених з бюджету квартир залишаються нерозподіленими. Про це стало відомо за результатами перевірки спеціальної депутатської комісії, повідомляє інформаційний портал «Мій Київ».

• З 2022 року Київ придбав 1596 квартир для соціальних категорій мешканців.
• Лише 293 квартири передано людям, що становить менше 20%.
• 1303 одиниці житла залишаються нерозподіленими, хоча вже оплачені з міського бюджету.
• На житло чекають діти-сироти, багатодітні родини, військові та внутрішньо переміщені особи.
• Депутатська комісія виявила порушення в процедурах закупівель.

Депутатська комісія: які виявлено порушення?

Наприкінці березня депутатка Київради Зоя Ярош, очільниця спеціальної комісії з перевірки програми соціального житла, оприлюднила результати роботи. Комісія встановила, що з 1596 закуплених квартир громадянам передано лише 293. Таким чином, 1303 одиниці житла, оплачені з міського бюджету, досі залишаються нерозподіленими.

Серед виявлених порушень:

• відсутність чітких умов формування оголошень про закупівлю;
• невизначені строки проведення процедур;
• відсутність конкурентних механізмів (відкритих торгів);
• недостатні критерії оцінки житла (без урахування локації, площі чи поверховості).

Оголошення про закупівлі публікувалися лише в газеті «Хрещатик Київ» та на сайті профільного Департаменту. Комісія зазначила, що це «не забезпечує належної публічності та прозорості».

«Складається враження, що бюджетними коштами ми фактично фінансуємо окремих забудовників»,
— зазначила Зоя Ярош у своєму фейсбуці.

Розбіжності в даних: куди зникла 51 квартира?

Виявлено розбіжність у кількості придбаних квартир. На сайті Київської міської державної адміністрації йшлося про 1545 куплених квартир, тоді як комісія нарахувала 1596. Різниця у 51 квартиру залишається без пояснень, оскільки Департамент будівництва та житлового забезпечення не надав інформації щодо витрачених коштів.

За нинішньою вартістю квадратного метра в Києві, 51 квартира — це сотні мільйонів гривень, які місто не може пояснити. Ця ситуація відбувається на тлі недофінансування міста у 50 мільярдів гривень за планом енергостійкості.

Реакція міської влади та подальші кроки

У відповідь на критику КМДА заявила, що основна проблема полягає у діях забудовників, які не вводять будинки в експлуатацію. За даними адміністрації, більшість нерозподілених квартир розташовані в будинках зі 100% готовністю та з виконаним соціальним ремонтом. Місто веде судові позови проти забудовників, які затягують процедуру здачі об’єктів.

Проте комісія наполягає, що проблема є системною і не зводиться лише до недобросовісних підрядників. Непрозора процедура закупівель, яка триває роками, потребує кардинального реформування. Досвід Славутича, де 34 квартири для ВПО дозволили понад 100 особам отримати житло, свідчить про можливість прозорої та швидкої реалізації таких програм.

Понад тисяча порожніх квартир — це не абстрактна цифра: за кожною стоїть реальна сім’я, яка роками чекає на житло, передбачене законом. Непрозорість закупівель і відсутність конкуренції створюють простір для зловживань бюджетними коштами, особливо коли місто переживає значний фінансовий дефіцит. Результати роботи комісії мають стати підставою для реформи всієї програми соціального житла Києва.