Безпека на електросамокатах: як Київ та Bolt шукають спільні рішення для мікромобільності
У Києві активно обговорюють питання регулювання та безпечного використання електросамокатів. Оскільки цей вид транспорту став невід’ємною частиною міського пейзажу, компанії-оператори та міська влада шукають ефективні рішення для співіснування всіх учасників дорожнього руху. Одним із таких проєктів є «Школа непорушників» від Bolt, яка навчає дорослих киян безпечному керуванню.
- «Школа непорушників» Bolt: На Контрактовій площі проходить навчання для дорослих з безпечного користування електросамокатами. Проєкт охоплює Київ та ще 7 міст України.
- Правовий статус: У році електросамокати офіційно визнано легким персональним електричним транспортом, проте законодавство ще потребує доопрацювання.
- Ключові проблеми: Недостатня велоінфраструктура, хаотичне паркування та порушення правил користувачами створюють конфлікти.
- Шляхи вирішення: Міста запроваджують обмеження швидкості, визначають зони паркування та руху, а оператори застосовують програмні обмеження.
- Співпраця у Києві: У червні року КМДА та оператори підписали меморандум про співпрацю для регулювання сервісів.
«Школа непорушників»: навчання для дорослих
Посеред літа на Контрактовій площі, під наметом, проходять заняття, де дорослі «учні» вивчають правила дорожнього руху для електросамокатів. «Школа непорушників» — це освітній проєкт від компанії Bolt, спрямований на безпечне користування цим видом транспорту. Після теоретичної частини учасники відпрацьовують навички гальмування та маневрування на практиці.
Цей проєкт розпочався у році та перетворився на офлайн-навчання. «Шкільний» формат був обраний через його зрозумілість та ігровий характер. Вперше його випробували у київському UNIT.City, а цього року поширили на інші міста. У році «Школу непорушників» проводять у восьми містах: Києві, Одесі, Львові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Рівному, Чернівцях і Вінниці. Перші київські заняття відбулися , наступні заплановані на та . Завершення цьогорічної кампанії заплановане на .
Електросамокати як транспорт: від розваги до законодавства
Перші сервіси кікшерингу масово з’явилися у США у році. До Києва Bolt привіз тестовий прокат наприкінці року, а у серпні -го запустив повноцінний сервіс із п’ятьма сотнями самокатів.
Довгий час рух електросамокатів не був чітко врегульований. Лише у році набув чинності Закон, який визнав електросамокати, моноколеса та подібні пристрої легким персональним електричним транспортом. Це надало їм статусу транспортного засобу. Однак, за даними «Хмарочоса», закон не визначив, де саме можна їхати, якою має бути максимальна швидкість і яка відповідальність передбачена за порушення. Законопроєкт, який має врегулювати ці питання, ще очікує на остаточне ухвалення.
Виклики та рішення для мікромобільності
Найчастіше конфлікти виникають на тротуарах через відсутність розвиненої велоінфраструктури. Архітектор та блогер Іванна Малій зазначає:
«Я не вважаю, що передусім треба регулювати саме самокати, бо самокати — лише симптом проблеми, а не сама проблема. Самокати їздять тротуарами, бо немає безпечної велосмуги. Вони займають багато місця на тротуарі, бо цей тротуар від початку проєктували за залишковим принципом»
Проблему ускладнює й поведінка самих користувачів: поїздки вдвох, висока швидкість на тротуарах або керування у стані алкогольного сп’яніння. Сергій Костя, регіональний маркетинг-директор Bolt, наголошує на небезпеці поїздок удвох.
Різні міста в Україні шукають свої рішення:
- Київ: У червні року КМДА та оператори підписали меморандум, що передбачає обмеження швидкості до 20 км/год, визначені місця для паркування, зони автоматичного вимкнення двигуна та страхування поїздок.
- Львів: Після випадків травмувань, місто посилило правила, дозволивши їздити проїжджою частиною лише з . Паркування в центрі можливе лише у визначених місцях.
- Тернопіль: Затверджено інтерактивну карту з 64 місцями для паркування. Для осіб від дозволено рух велоінфраструктурою до 20 км/год, для дітей від до — тротуарами зі швидкістю до 5 км/год. На пішохідному переході користувач має зійти із самоката.
- Житомир: Оператори обмежили максимальну швидкість до 20 км/год, а на деяких вулицях — до 5 км/год.
- Чернівці: У травні року обмежили швидкість до 5 км/год у центрі та заборонили рух у парках, скверах і на пішохідних вулицях.
Сергій Костя зазначає, що програмне обмеження швидкості є одним із найефективніших заходів безпеки, які може запровадити оператор.
Майбутнє мікромобільності в місті
Відносини між містами та операторами еволюціонують від конфлікту до переговорів. Електросамокати вже стали частиною транспортної системи, особливо для так званої «останньої милі» – коротких відстаней, де інший транспорт незручний. Антон Мілка, керівник напряму з розвитку шерінгових сервісів Bolt в Україні, зауважує, що мікромобільність допомагає розвантажити трафік.
Для подальшого розвитку потрібна спільна робота: неперервна мережа велосмуг, зрозумілі національні правила, контроль швидкості, достатня кількість паркувальних місць та навчання користувачів. Оператори можуть технічно знижувати швидкість та блокувати рух, а міста відповідають за інфраструктуру та правила, що захищають, перш за все, пішоходів.
Іванна Малій наголошує, що регулювання буде справедливим лише тоді, коли місто однаково критично дивитиметься на всі види транспорту. Вулиця має бути зручною насамперед для пішохода. Заборона прокатних самокатів, на її думку, не вирішить головної проблеми – відсутності безпечного простору для транспорту, меншого за автомобіль.
