Київ готує резервні джерела енергії: які потужності будують та для чого
Київ активно готується до опалювального сезону, створюючи систему резервних джерел тепла та електроенергії на випадок нових атак та перебоїв у роботі централізованих мереж. Йдеться про розподілену генерацію, яка має забезпечити роботу критично важливих об’єктів.
- Місто будує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації.
- Вже побудовано 60-65 МВт когенераційних установок, планується довести до 200 МВт до кінця 2026 року.
- Резервні потужності передусім спрямують на живлення критичної інфраструктури.
- Загальна вартість плану енергостійкості Києва становить 37 млрд грн.
Як повідомив під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, мета — дати місту можливість продовжувати роботу критичної інфраструктури у разі аварій чи пошкоджень.
Резервне тепло: 1600 МВт
Київ розбудовує близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Це включає модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також модернізацію вже наявних джерел тепла. Ця система стане резервом для централізованого теплопостачання.
Когенерація: 60-65 МВт вже працюють
Наразі в Києві збудовано когенераційні установки загальною потужністю близько 60-65 МВт. До кінця 200 МВт. За словами Пантелеєва, обладнання для таких установок вже завезли на всі об’єкти, де передбачене їх встановлення, тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Когенераційні установки виробляють одночасно електроенергію та тепло, що забезпечує ефективніше використання палива.
Куди спрямують резервну енергію
Когенераційні установки та дизельні електростанції передусім забезпечуватимуть резервне живлення критичної інфраструктури. Зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замінити централізовану енергосистему такою генерацією неможливо.
«Перше наше завдання — збудувати систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — зазначив Петро Пантелеєв.
У разі масштабних пошкоджень міська влада розраховує зберегти роботу об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста.
План енергостійкості Києва
РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей, окрім Києва, якому надали час для доопрацювання. Київрада ухвалила план, а Київ представив його на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні 2026 року план переглянули, зменшивши загальну вартість з 67 до 37 млрд грн за рахунок вилучення проєктів на 2027–2028 роки та визначення пріоритетів на 2026 рік.
Основні напрямки плану:
- Інженерно-технічний захист критичної інфраструктури.
- Резервне живлення систем водо- та теплопостачання.
- Розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання.
- Відновлення пошкодженої інфраструктури.
- Підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще близько 10 млрд грн виділила держава. Місто залучило близько 5 млрд грн кредитних коштів, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії від Ощадбанку.
За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%. У Києві вже побудовано близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
За інформацією suspilne.media від .
