Пошкоджене житло в Києві: історія родини та виклики відновлення будинку на проспекті Європейського Союзу
Російські удари по Києву залишають за собою не лише руйнування, але й багато питань щодо відновлення та підтримки постраждалих мешканців. Ірина Саліхова, переселенка з Херсона, втратила дім на проспекті Європейського Союзу, 68-В, двічі пошкоджений атаками. Її історія висвітлює основні виклики, з якими стикаються кияни.
- Подвійні удари: Будинок на проспекті Європейського Союзу, 68-В двічі зазнав пошкоджень від російських атак.
- Порятунок із заблокованого будинку: Ірина з родиною вижила після прямого влучання, рятувальники визволяли їх зі заблокованої квартири.
- Аварійний стан: Перший під’їзд будинку визнано аварійним (четверта категорія), другий — непридатним для нормальної експлуатації (третя категорія).
- Виплати та бюрократія: Місто надає три види матеріальної допомоги, проте їхнє оформлення часто супроводжується значними труднощами та тривалим очікуванням.
- Проблеми відновлення: Будинок включено до експериментального проєкту відновлення, але конкретних термінів початку робіт та їх завершення немає.
Історія родини: від Херсона до Києва та власного житла в іпотеку
Ірина Саліхова, колишня журналістка з Херсона, очолювала газету «Херсонський вісник» та була співзасновницею медіа «Кавун.City». Під час окупації вона допомагала херсонцям із ліками. У Ірина виїхала з Херсона, а пізніше переїхала до Києва, де у народила дитину.
У столиці родина спочатку орендувала житло, поки не скористалася програмою пільгової іпотеки для внутрішньо переміщених осіб від Держмолодьжитла. Кредит під три відсотки річних строком до 30 років дозволив придбати квартиру на проспекті Європейського Союзу, 68-В. Щомісячний платіж становив приблизно 11 тисяч гривень, що було менше, ніж оренда.
Подвійний удар по будинку та порятунок
Життя родини перевернулося після російських атак. За кілька тижнів до значного влучання, квартира вже отримала пошкодження: уламок пробив балкон, вікна та пошкодив кухонну стіну. Автомобіль також постраждав, але підлягав ремонту.
ситуація стала критичною. Ірина з мамою та дитиною сховалися у спільному тамбурі. Після прямого влучання будинок перекосило, двері заклинило. Самостійно вибратися було неможливо. Ірина розповіла:
«Ми сховалися у спільному тамбурі на дві квартири разом із сусідкою. Після вибуху навіть не могли вийти — будинок так перекосило, що двері заклинило. Нас визволяли рятувальники, які відкривали двері спеціальним інструментом».
У квартирі насипало землі до 0.5 метра, металеві уламки розсікали меблі, а на стінах з’явилися тріщини. Найбільше постраждали нижні поверхи першого під’їзду. Ірина з родиною залишалися в пошкодженій квартирі, оскільки з маленькою дитиною було неможливо вибратися через зруйнований вхід.
Лише наприкінці другої доби комунальники облаштували тимчасовий спуск, і родина змогла залишити будинок.
Оцінка стану будинку та заборона на проживання
фахівці Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій провели попередній огляд. Виявлені руйнування першого під’їзду, обвалення несучих елементів, зруйновані стінові панелі. Технічний стан першого під’їзду визначили як четверту категорію – аварійний. Другий під’їзд отримав третю категорію – непридатний до нормальної експлуатації. Фахівці рекомендували заборонити перебування людей у квартирах першого під’їзду.
Пошук тимчасового житла та виклики
Ірина звернулася до благодійного фонду «Місія Хансена в Україні», який надав їм однокімнатну квартиру. Проте житло розташоване далеко від Києва, і щоденна дорога обходиться приблизно в 180 гривень та займає три-чотири години. Пошук нового житла ближче до міста ускладнюється тим, що рієлтори часто відмовляють сім’ям із тваринами.
До того ж, іпотечна квартира застрахована, але страховка не покриває ризики війни. Ірина також намагається оформити кредитні канікули, але для цього потрібен акт технічного обстеження будинку, якого досі немає.
Міська допомога: види виплат та бюрократичні перешкоди
Міська програма для постраждалих киян передбачає три види матеріальної допомоги:
- 10 тисяч гривень одноразово – за пошкодження або руйнування житла.
- 40 тисяч гривень одноразово – для тимчасово відселених мешканців.
- 20 тисяч гривень щомісяця на оренду житла – не довше 12 місяців.
За даними видання «Хмарочос», Ірина Саліхова стикнулася з тим, що інформацію про всі види допомоги довелося з’ясовувати самостійно, а оформлення кожної вимагає окремих процедур та документів. Для щомісячних виплат потрібен акт про пошкодження конкретної квартири, що затримує процес. Особливі труднощі виникають у співвласників квартир, якщо вони не можуть зібрати всі необхідні документи та згоди.
Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА підтвердив, що постраждалі можуть претендувати на всі три виплати, подавши заяву, документи про пошкодження та банківські реквізити.
Перспективи відновлення та невизначеність
Київська міська військова адміністрація включила будинок на проспекті Європейського Союзу, 68-В до експериментального проєкту відновлення. Замовником робіт визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Будинок планують відновити шляхом капітального ремонту. Проте, за словами Ірини, у «Житлоінвестбуді» повідомили, що «вийти на ремонтні роботи зможуть місяців через 8-9».
Спочатку необхідно завершити детальне інструментальне обстеження, потім підготувати проєктно-кошторисну документацію. Лише тоді стануть зрозумілими повний перелік робіт, їхня вартість та орієнтовні терміни. В офіційній відповіді КМДА конкретних термінів завершення ремонту немає.
Також в Україні діє програма «єВідновлення», але мешканці будинку поки не можуть подаватися на ці виплати, оскільки компенсації розглядатимуть лише після підготовки проєктно-кошторисної документації.
На момент публікації матеріалу, біля будинку встановили дерев’яні опори, що викликало обурення мешканців.
«В одному із перших листів був такий додаток, де самі ж представники влади кажуть про необхідність встановлення сталевих опор, щоб стабілізувати будинок. Минуло півтора місяці і от у нас зʼявились якісь підпори. Але це викликало тільки обурення жителів нашого будинку, бо вони деревʼяні», — зазначає Ірина.
Мешканці занепокоєні відсутністю комунікації та термінів встановлення сталевих конструкцій, які дійсно могли б утримати будинок від подальших руйнувань.
