Демографічна ситуація в Києві: народжуваність падає, а населення старішає
Київ стикається зі значними демографічними змінами, де кількість народжень стрімко скорочується, а смертність залишається високою. За перші вісім місяців смертей було у 1,8 раза більше, ніж народжень. Хоча міграція, зокрема приїзд внутрішньо переміщених осіб, частково компенсує природне скорочення, столиці бракує актуальних даних для ефективного планування розвитку та надання послуг.
- У кількість смертей у Києві майже вдвічі перевищила народження.
- Природне скорочення населення спостерігається з , різко прискорившись після .
- Понад 442 тисячі внутрішньо переміщених осіб зареєстровано в столиці станом на .
- Місто не має актуальних даних про точну кількість мешканців, їхній вік та склад родин.
- Відсутність точних даних ускладнює планування соціальних послуг, будівництво шкіл та садків.
Народжуваність та смертність: невтішна статистика
За даними Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану, наданими «Хмарочосу», у в Києві зареєстрували 16 492 народження та 28 462 смерті. Різниця становить майже 12 тисяч людей. За перші вісім місяців зареєстрували 10 199 народжень і 18 615 смертей.
| Рік | Народження | Смерті | Природне скорочення |
|---|---|---|---|
| 32 634 | 33 137 | −503 | |
| 30 829 | 36 091 | −5 262 | |
| 29 768 | 45 223 | −15 455 | |
| 17 148 | 36 353 | −19 205 | |
| 19 110 | 33 294 | −14 184 | |
| 17 770 | 30 324 | −12 554 | |
| 16 492 | 28 462 | −11 970 |
Дані Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану
Природне скорочення населення почалося ще до повномасштабної війни, і вже у кількість смертей перевищила народження. У розрив сягнув понад 15 тисяч людей. Після падіння народжуваності прискорилося, скоротившись на 42% порівняно з попереднім роком. Хоча кількість зареєстрованих смертей після піку поступово зменшилася, народжуваність падала значно швидше, майже вдвічі за цей період.
Важливо зазначити, що ці дані фіксують лише кількість смертей та народжень, зареєстрованих київськими відділами ДРАЦС, і не відображають причин смерті чи точної кількості мешканців Києва. Під час воєнного стану реєстрація може відбуватися в будь-якому відділі ДРАЦС на підконтрольній території, що спотворює регіональну статистику.
Департамент охорони здоров’я КМДА у повідомив, що від початку повномасштабної війни в комунальних пологових будинках столиці народилося 86 526 дітей. Однак ця цифра також не дає повної картини, оскільки до Києва приїжджають народжувати жінки з інших регіонів, а киянки можуть обирати приватні клініки або народжувати за кордоном.
Скільки киян насправді живе у місті?
Останній перепис населення в Україні проводили у . Після порахувати мешканців стало ще складніше через міграційні процеси. За оцінкою голови Ради ВПО при КМДА Ольги Алтуніної, на основі мобільного трафіку, у Києві може перебувати близько 3,7 мільйона людей. Міський голова раніше називав цифри у 3,5–3,6 мільйона. Однак це лише приблизні підрахунки.
Відсутність актуальної інформації про вік, склад родин та райони проживання киян ускладнює планування міських послуг, зокрема розміщення нових садків, шкіл, поліклінік та транспортних маршрутів. Навіть якщо загалом дітей у Києві стає менше, це не означає, що садки можна скорочувати в усіх районах, адже попит може зростати в нових житлових масивах.
Внутрішньо переміщені особи: інтеграція та виклики
Станом на у столиці офіційно зареєстрували 442 438 внутрішньо переміщених людей. У заступниця голови КМДА Марина Хонда повідомила про 444 тисячі зареєстрованих ВПО, серед яких 66 тисяч дітей та 77 тисяч людей пенсійного віку. Проте ці цифри не відображають, скільки переселенців реально проживає у Києві, оскільки частина з них могла переїхати далі, а інші не оформлювали статус.
Опитування фонду «Рокада» та Департаменту соціальної та ветеранської політики, проведене у , показало, що 87% київських ВПО планували залишатися у місті, а 82% орендували житло. Для міста важливо знати не лише загальну кількість переселенців, а й їхній вік, склад родин та потреби для планування відповідних програм.
У першій половині до Київського міського центру зайнятості звернулися 1,9 тисячі переселенців. 488 з них знайшли роботу за сприяння центру, переважно у торгівлі, переробній промисловості, державному управлінні, освіті та медицині.
Житлове питання для ВПО залишається гострим. У місто надало 113 квартир для переселенців. Проте у коштів на нові квартири не виділяли. Державна програма житлових ваучерів для ветеранів та людей з інвалідністю, за даними на , схвалила ваучери на 9,968 мільярда гривень для 4 984 заявників у Києві, але міські установи не мають даних про кількість придбаних квартир.
У школах та дитячих садках Києва навчаються понад 29,5 тисячі дітей зі статусом ВПО. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка повідомив про 460 студентів-ВПО.
У місто повідомило про створення Індексу інтеграції ВПО, який має допомогти оцінювати житлову стабільність, зайнятість та доступ до послуг.
Виклики для сімей з дітьми
Родини, які вирішують народжувати дітей під час війни, стикаються з низкою проблем. Це стосується як безпеки, так і доступності міських послуг. Для працюючих батьків вартість догляду за дитиною залишається високою: послуги няні можуть сягати 40 тисяч гривень на місяць, що становить значну частину сімейного бюджету.
Комунальні дитячі садки часто не працюють під час повітряних тривог, а їхні укриття не завжди пристосовані для тривалого перебування. У на дошкільну освіту Київ передбачив 9,3 мільярда гривень, облаштувавши 75 тисяч місць в укриттях у садках. Проте загальна цифра не гарантує наявність належного укриття в кожному конкретному закладі.
Проблеми з доступністю міської інфраструктури, зокрема високі бордюри, несправні пандуси та незручний для візочків транспорт, значно ускладнюють пересування батьків з дітьми. Це впливає на можливість поєднувати догляд за дитиною з роботою.
Станом на у Києві налічувалося 4 353 об’єкти фонду захисних споруд. Проте для родин важлива не загальна кількість укриттів, а наявність придатного й доступного місця поруч із домом. Із 46 запланованих нових укриттів для шкіл та садків, станом на кінець , завершили лише 9, а в експлуатацію ввели 4.
Що демографічні зміни означають для майбутнього Києва?
Зменшення народжуваності та старіння населення змінюють потреби міста. Збільшення кількості людей старшого віку вимагає більше медичної допомоги, реабілітації та доступного транспорту. Нестача людей працездатного віку може призвести до дефіциту кадрів.
Переселенці можуть частково компенсувати скорочення населення, але для їхнього тривалого перебування у Києві необхідні робота, житло, медицина та місця для дітей у садках і школах. Місто має враховувати тих, хто живе у столиці, але зареєстрований в іншому місці, оскільки вони також користуються міськими послугами.
Києву потрібні точніші дані, які дозволять порівнювати інформацію від ДРАЦС, ВПО, медичної системи, транспорту та мобільних операторів. Це допоможе планувати послуги саме там, де вони потрібні: нові ясла та педіатри для районів зі зростанням кількості дітей, або сімейні лікарі та реабілітація для районів зі старішим населенням.
Важливо оцінювати не лише кількість створених місць чи програм, а й їхню реальну ефективність. Укриття без туалету, непрацюючий підйомник або садок, який не функціонує під час тривоги, не вирішують проблем родин. Київ може залишатися великим містом, якщо зможе забезпечити мешканцям житло, роботу, освіту та безпечні умови для життя.
