Перейти до вмісту
КиївВголос.info Корисний Київ: Події, гайди, сервіс
Новини міста

Київ інвестував 16 млрд грн у стабільність, але потребує ще 1,5 млрд євро для повної стійкості

Київ інвестував 16 млрд грн у стабільність, але потребує ще 1,5 млрд євро для повної стійкості

Київ з початку інвестував понад 16 мільярдів гривень у зміцнення енергетичної стабільності міста, що значно перевищує 2 мільярди гривень, витрачені минулого року. До кінця поточного року планується додатково спрямувати від 4,5 до 5 мільярдів гривень. Про це, за даними kyivoperativ.info, повідомив директор Центру досліджень енергетики (ЦДЕ) Олександр Харченко під час обговорення “Україна перед зимою: енергетичні виклики, оборонні питання та нові дипломатичні реалії” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю, .

Незважаючи на значні інвестиції, для повної реалізації заходів із підвищення стійкості місту все ще потрібно близько 1,5 мільярда євро, а киянам варто готуватися до певних незручностей цієї зими.

  • З початку на зміцнення стабільності Києва витрачено понад 16 млрд грн.
  • До кінця року планується додатково інвестувати 4,5–5 млрд грн.
  • Для реалізації всіх необхідних заходів щодо підвищення стійкості місту потрібно близько 1,5 млрд євро.
  • Вся внутрішня генерація Києва була знищена у січні .
  • Цієї зими киянам варто очікувати певних незручностей через відсутність генерації та регуляторні обмеження.

Інвестиції та потреби Києва для енергетичної стійкості

За словами Олександра Харченка, інвестиції у стабільність міста цього року у десять разів більші, ніж минулого. Ці кошти спрямовані на елементи безпеки, зокрема на захист високовольтних підстанцій та резервне живлення для ключових систем каналізації та опалення.

Це насправді в десять разів більші інвестиції, які спрямовані на елементи безпеки. Мова йде про захист високовольтних підстанцій, резервне живлення для ключових систем каналізації та опалення.

Фахівець також зазначив, що для повного підвищення стійкості місту знадобиться близько 1,5 мільярда євро.

Фінансування підготовки до опалювального сезону

Підготовка Києва до опалювального сезону цього року переважно фінансувалася з місцевого бюджету. Частка центрального бюджету становила лише близько 10%. Олександр Харченко пояснив це складною ситуацією з національним бюджетом, коли платежі на казначейських рахунках були заблоковані понад місяць, що вплинуло на діяльність місцевих органів влади та підготовку до зими.

Національний бюджет перебуває в складній ситуації, і протягом більше місяця платежі на казначейських рахунках були заблоковані, що суттєво вплинуло на діяльність місцевих органів влади та підготовку до зимового сезону.

Через чотиритижневу паузу частина обладнання, яку планували встановити до листопада-грудня, буде запущена пізніше.

Наслідки втрати внутрішньої генерації

Харченко нагадав, що у січні вся внутрішня генерація Києва була знищена. До цього моменту місто мало 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей при споживанні близько 2 ГВт за температури -10 градусів Цельсія та 1,2 ГВт за поточної погоди.

У січні 2026 року їх було фізично знищено. Які наслідки це має? Це веде до тих самих ефектів, які, в основному, нині викликають глибокий сум у киян.

Відсутність генерації у місті призводить до відключення метрополітену та насосних станцій водоканалу, які переходять на резервне живлення. У таких умовах вони не можуть забезпечити повний сервіс, зокрема підтримувати належний тиск води у висотних районах, таких як Печерськ. Це неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.

Експерт підсумував, що певні незручності цієї зими майже неминучі.

Регуляторні обмеження та довгострокові плани

За словами Харченка, через інженерні та регуляторні обмеження у багатьох містах неможливо реалізувати технічні проєкти для підвищення енергетичної стійкості за один сезон (сім-вісім місяців). Для цього потрібно два-три роки.

Спочатку ви витрачаєте сім-вісім місяців на оформлення документів, навіть якщо у вас є фінансові ресурси, а вже потім переходите до будівництва. Це стосується всіх аспектів. Встановлення резервних систем живлення, генераторів, когенераційних децентралізованих станцій — всього цього.

Загалом для всієї країни потреба у фінансуванні становить 250-300 мільярдів гривень щороку протягом наступних принаймні двох років.