Київ готує альтернативні переправи через Дніпро: деталі та терміни запуску
У Києві розпочали роботи зі створення альтернативних переправ через Дніпро. Ці об’єкти мають забезпечити транспортне сполучення між лівим і правим берегами столиці у випадку пошкодження основних мостів. Перші резервні переправи планують ввести в експлуатацію на початку .
- Що готують: понтонні конструкції, насипні дамби, швидкоспоруджувані бетонні мости та потенційний тунель.
- Причина: системні атаки на мостову інфраструктуру, зокрема пошкодження Південного мосту .
- Терміни: перші об’єкти мають запрацювати на початку .
- Фінансування: уряд рекомендував Києву знайти 1 млрд грн з міського бюджету.
- Пропускна спроможність: понтонні переправи мають забезпечити до 50% пропускної спроможності наявних мостів.
Чому Київ готує резервні переправи?
Питання додаткових маршрутів стало актуальним після серії російських атак на мостову інфраструктуру столиці. Наприклад, внаслідок удару був пошкоджений Південний міст. Постраждали автомобільна частина, конструкції метрополітену та інженерні комунікації, що підкреслило вразливість транспортного сполучення між берегами Дніпра.
Що відомо про проєкт альтернативних переправ?
Кабінет міністрів України ухвалив постанову №1295, якою затвердив експериментальний проєкт із будівництва комбінованих водних переправ та під’їзних шляхів до них. Проєкт передбачає створення резервних маршрутів у Києві та інших областях.
Загалом у межах проєкту планують облаштувати 21 мостову переправу по всій країні, не лише в столиці. До реалізації залучені Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, Агентство відновлення, Міністерство оборони, військові, місцеві органи влади та «Укрзалізниця».
міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив у Верховній Раді, що роботи в Києві вже розпочалися. Перші альтернативні переправи планують ввести в експлуатацію на початку .
«Роботи в Києві вже розпочато. Перші мости запрацюють на початку року», – зазначив Микола Калашник.
Міністр пояснив, що необхідність такого рішення пов’язана із системними атаками на мостову інфраструктуру, які можуть порушувати транспортне сполучення та логістику. Точну кількість переправ, які облаштують безпосередньо в Києві, поки не назвали.
Які типи переправ планують: понтони, дамби, тунель?
Одним із першочергових рішень для столиці є комбіновані переправи з насипних дамб і понтонних конструкцій. Це дозволить швидко організувати резервне сполучення. Понтонна переправа складається з плавучих секцій, що з’єднуються та закріплюються на воді, утворюючи шлях для транспорту. Насипна дамба забезпечує під’їзд до неї з берега.
За словами Миколи Калашника, облаштування окремих переправ може тривати до трьох місяців. Вони мають забезпечити щонайменше 50% пропускної спроможності наявних мостів. Щодня між берегами Києва пересувається близько 600 тисяч автомобілів, тому збереження транспортного сполучення є ключовим завданням.
Фінансування проєкту
Питання фінансування обговорювали на Раді оборони столиці . Міський голова Віталій Кличко повідомив, що уряд рекомендував місту знайти 1 млрд грн із міського бюджету на будівництво водних переправ та під’їзних шляхів. Кличко уточнив, що ініціатором проєкту є держава, а міська влада шукає кошти для передачі державним структурам.
Місця розташування майбутніх переправ визначатиме військове командування та погоджуватиме Київська міська військова адміністрація. Точні локації публічно не розкривають.
Тунель під Дніпром: довгострокова перспектива
Окрім швидких резервних переправ, Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту розглядає будівництво тунелю під Дніпром. Це складний і дорогий проєкт, який потребуватиме значних інвестицій та міжнародної підтримки. За попередніми оцінками, вартість може сягати десятків мільярдів гривень.
Голова ГО «Рада з урбаністики Києва» Віталій Селик зазначив, що спорудження тунелю може тривати приблизно 4–6 років і коштувати у 3–5 разів дорожче за звичайний міст. Тунель потрібно буде прокладати під річкою, а також облаштувати під’їзні дороги. Тому тунель залишається довгостроковою перспективою, а не затвердженим проєктом на найближчий час.
Обмеження та перспективи: чи замінять понтони мости?
Понтонні конструкції, попри швидке будівництво, мають суттєві обмеження. Вони не можуть повноцінно замінити великі автомобільні мости, розраховані на інтенсивний рух. Рух понтонними переправами буде повільнішим через особливості конструкції та під’їзних шляхів. Тому навіть кілька таких об’єктів не зможуть пропустити весь звичний транспортний потік столиці, як зазначав Віталій Селик в ефірі День.LIVE.
Серед можливих рішень експерт називав пріоритет громадського транспорту. Автобуси, які перевозять більше пасажирів, могли б користуватися переправами замість великої кількості приватних автомобілів. Це може стати способом підтримки сполучення у випадку обмежень на основних мостах.
Паралельно з будівництвом резервних переправ влада планує посилювати захист наявної мостової інфраструктури. Першочерговим завданням є недопущення руйнування мостів та організація їхнього швидкого відновлення у разі пошкоджень. Фахівці вже проводили відновлювальні роботи на Південному мості після атаки .
Отже, столиця готує резервний варіант сполучення між берегами Дніпра. Найближчим практичним рішенням стануть комбіновані переправи з понтонів і насипних дамб. Чи забезпечать нові маршрути стабільний рух у надзвичайній ситуації, стане зрозуміло після завершення будівництва та оприлюднення їхніх технічних характеристик. За даними видання www.44.ua.
