Як Київ готувався до зими: аналіз роботи інфраструктури під час відключень

Міська інфраструктура Києва регулярно проходить перевірку на міцність через російські атаки. Після ударів на початку листопада 2026 року місто зіткнулося з масштабними проблемами у водопостачанні, теплопостачанні та роботі транспорту. Редакція kyivvgolos.info проаналізувала, як Київ готувався до зими і які системи виявилися найвразливішими.

• Водопостачання: 3 листопада Київ залишився без води через знеструмлення ключових об’єктів «Київводоканалу». Повне відновлення зайняло майже добу.

• Енергостійкість: У серпні-вересні 2026 року готовність міста до зими оцінювали в 70–80%, проте це не забезпечило безперебійної роботи інфраструктури під час блекаутів.

• Резервна генерація: Київ встановлює когенераційні установки та забезпечує автономним живленням лікарні, але значна частина обладнання ще не працювала під навантаженням.

• Транспорт: Метро та наземний електротранспорт неодноразово зупинялися. Додаткові автобусні маршрути не можуть компенсувати пропускну здатність метрополітену.

Вода зникала, а потім поверталася поступово

Третього листопада Київ залишився без водопостачання після російської атаки. Основні об’єкти «Київводоканалу» втратили електрику, насоси зупинилися, а тиск у мережі впав.

Наступного ранку воду вже подавали на лівому березі та Оболоні. У частині правобережних районів вона була лише на нижніх поверхах. Для повного відновлення водопостачання у висотні будинки «Київводоканалу» довелося поступово запускати насосні станції, наповнювати мережі та піднімати тиск. Про повне відновлення підприємство повідомило 4 листопада о 13:50.

Електрика та тепло: залежність від мережі

Проблеми з електрикою почалися ще напередодні, 2 листопада. Тоді зупинили наземну ділянку червоної лінії метро та частину зеленої від «Осокорків» до «Червоного хутора». Не працювали Борщагівський швидкісний трамвай і частина наземного електротранспорту. Синя лінія продовжувала возити пасажирів, а червона працювала лише між «Академмістечком» та «Арсенальною».

На той момент жодна з трьох київських ТЕЦ (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ) не виробляла електроенергію. Вони подавали тепло або готувалися його подавати, але електрику Київ отримував переважно з інших регіонів. Пошкодження підстанції чи лінії передачі могло залишити будинки без світла, зупинити насосні станції та частину громадського транспорту.

Як Київ готувався до зими

Ще наприкінці серпня 2026 року заступник голови КМДА Петро Пантелеєв оцінював підготовку Києва до зими у 70%, а готовність тепло- й водопостачання — приблизно у 50%. У вересні КМДА звітувала вже про понад 80% виконаних заходів, що включало ремонт мереж, закупівлю обладнання, запаси пального та підготовку до аварій.

Однак, як зазначає джерело «Хмарочос», 80% готовності не означали, що під час знеструмлення вода, тепло й транспорт працюватимуть без перебоїв. Частина резервних установок вже працювала, але інші ще чекали на підключення.

Після зимового колапсу у січні 2026 року, коли без опалення залишилася половина житлового фонду, місто та уряд взялися за будівництво меншої розподіленої генерації. Зокрема, почали встановлювати когенераційні установки, що виробляють тепло та електроенергію одночасно.

• У січні змонтували п’ять міні-ТЕЦ, з яких працювали дві.
• У серпні загальна потужність збудованих установок становила близько 60 МВт. Місто обіцяло довести її до 200 МВт до кінця року.
• Заступник міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук наводив інші дані: Київ увів в експлуатацію 50 МВт, що становить чверть плану.

Для забезпечення Києва електроенергією в холодний зимовий день у пікові години потрібно 1500–1700 МВт, за оцінками міського голови Віталія Кличка та директора Yasno Сергія Коваленка. Однак доставлену установку ще потрібно під’єднати до газу, електромережі й теплотраси, щоб вона могла виробляти електрику під час знеструмлення.

Міський план також передбачав автономне живлення 21 лікарні та восьми закладів соціальної підтримки, мобільні котельні, ремонт тепломереж та фізичний захист критичних об’єктів.

• На початку червня 2026 року Київ законтрактував майже 2 мільярди гривень на енергостійкість.
• «Київтеплоенерго» замовило десять водогрійних котлів за 752 мільйони гривень.
• «Київводоканал» спрямував 36,8 мільйона гривень на резервне живлення Бортницької станції аерації та 17,4 мільйона на каналізаційну насосну станцію «Позняки».

У квітні президент критикував Київ за темпи робіт, вимагаючи забезпечити резервним живленням усі райони до вересня. Міська влада відповідала, що не може профінансувати весь план без допомоги держави.

На серпень фізичний захист критичних об’єктів був виконаний приблизно на 50–60%, забезпеченість резервними генераторами — на 60%, а план нової електрогенерації — на 25%.

Чому тепло не доходить до квартир

Навіть якщо ТЕЦ подає тепло, для його циркуляції потрібна електрика, яка живить насоси на тепломережах, обладнання котелень і теплові пункти в будинках. Після знеструмлення насоси зупиняються, тиск падає, що найшвидше відчувають мешканці верхніх поверхів.

Наприклад, у січні 2026 року в 18-поверховому будинку на Оболоні зникло опалення та холодна вода, через мороз лопалися труби, а каналізація перестала працювати.

Резервне живлення всередині багатоповерхівок місто не встановлює. Це відповідальність співвласників, які мають замовити проєкт, домовитися на зборах та зібрати кошти. Міські програми можуть компенсувати частину витрат, але рішення має ухвалити весь будинок.

Теплопостачання лівого берега залежить від ТЕЦ-6 (Троєщина) та Дарницької ТЕЦ (Дарницький і частина Дніпровського району). У ніч проти 14 жовтня 2026 року Росія знову атакувала київські ТЕЦ, Дарницька станція зазнала значних пошкоджень і припинила подавати гарячу воду. Хоча її відновили для подачі тепла до початку опалювального сезону (який стартував 2 листопада), резервні об’єкти на той момент ще не запрацювали.

Що відбувається з транспортом

Електрика в метро потрібна для руху поїздів, роботи ескалаторів, вентиляції, освітлення, сигналізації, зв’язку та відкачування води з тунелів. Звичайний генератор може підтримувати станцію в режимі укриття, але його потужності недостатньо для тягової підстанції.

«Коли напруга коливається в самій мережі, метрополітену немає на що перемкнутися. Поїзду безпечніше стати на станції, ніж застрягнути в тунелі чи на мосту при спрацюванні захисної автоматики»
— Дмитро Беспалов, директор ProMobility

У січні 2026 року після знеструмлення рятувальникам довелося виводити з тунелів 481 пасажира. У жовтні метро кілька разів зупинялося через падіння напруги.

КМДА випускає додаткові автобуси під час зупинки метро, трамваїв і тролейбусів. Однак їхня пропускна здатність значно менша. На маршруті №1М працюють 12 машин, які можуть перевезти близько 500 пасажирів за годину. Метро на цьому напрямку перевозить приблизно 20 тисяч. Автобуси перевозять у 40 разів менше пасажирів, ніж метро.

«Київпастрансу» бракує понад 1500 працівників (27% персоналу). Коли місто запускало автобус №1М, 12 машин додали, а 14 забрали з десяти інших маршрутів, що призводить до довшого очікування в інших частинах міста.

Відповідальність та прозорість

Після жовтневих і листопадових зупинок прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Київ міг підготуватися швидше. Міський голова Віталій Кличко у відповідь звинуватив державу в затримці фінансування. Загальна вартість плану енергостійкості становить близько 35 мільярдів гривень.

КМДА не пояснювала, що саме зараховувала до виконаних заходів, тому показники у 70%, 80% і 60% готовності неможливо порівняти між собою. Місто також не назвало сумарну потужність установок, які вже підключені й працювали під час знеструмлення, а також яку частину водогону вони можуть підтримати і скільки будинків отримають резервне тепло.

До кінця грудня місто обіцяє збільшити потужність когенераційних установок до 200 МВт, завершити дизельні комплекси для водоканалу та запустити резервні об’єкти на лівому березі. Проте після листопадової атаки КМДА не повідомила, чи дотримується цих термінів.

Киянам потрібна прозора інформація про те, які міські системи справді мають резервні потужності, а які після наступного удару знову зупиняться. Це дозволить мешканцям краще підготуватися до можливих відключень.

За матеріалами «Хмарочос», опублікованими 6 листопада 2026 року.