Відновлення пошкоджених будинків у Києві: причини затримок та проблеми мешканців
- З до Київ зазнав понад 350 російських ударів.
- Понад 3 тисячі житлових будинків пошкоджено з початку повномасштабного вторгнення, понад 80 потребують капітального відновлення.
- За повністю відновили лише один будинок, тоді як раніше відновлювали до десяти об’єктів щороку.
- Комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ» освоїло лише 21% виділених коштів на відновлення станом на .
- Основні причини затримок: російські обстріли, нестача електроенергії, мобілізація працівників, відсутність охочих брати участь у тендерах, обмежена конкуренція та економічні труднощі будівельного ринку.
У Києві значно сповільнилися темпи відновлення житлових будинків, пошкоджених російськими обстрілами. Попри виділені кошти, мешканці місяцями чекають на початок робіт, а столична влада та аналітики називають низку причин, що перешкоджають швидкій відбудові.
Темпи відновлення різко впали
За даними видання «КиївВлада», з початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджень різного ступеня зазнали понад 3 тисячі житлових будинків. Із них понад 80 потребують капітального відновлення. Відбудовою займається комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ», яке виступає замовником робіт та обирає підрядників. Керівник підприємства – Олександр Акімов.
У перші роки повномасштабної війни темпи відбудови були вищими: щороку відновлювали близько десяти об’єктів. Проте у ситуація змінилася. Станом на повністю відновити вдалося лише один житловий будинок.
«Ми з початку своєї роботи прикували і фактично з прийняття бюджету сфокусували увагу навколо того, що це дійсно пріоритетна стаття видатків. І скільки було переглядів бюджетів саме за підтримки тимчасової контрольної комісії, постійно обгрунтовано зростають цифри, які виділяються на відновлення. Ці гроші вже виділені в першу чергу на те, щоб підготувати будинки до зими», – повідомила голова ТКК Київради з питань відновлення Алла Шлапак.
Попри це, станом на «Житлоінвестбуд-УКБ» освоїв лише 21% від усіх виділених на відновлення коштів. За інформацією Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, на на відновлення 80 об’єктів освоїли 118 млн гривень, у процесі відновлення перебували 49 будинків.
Девʼять місяців чекають на відновлення
Мешканці кількох пошкоджених будинків розповіли «КиївВладі» про тривалі затримки з початком робіт:
- Вулиця Вацлава Гавела: Будинок постраждав . Вартість відновлення – 144 млн гривень, планували завершити до . Мешканці повідомляють, що обіцяний початок робіт на не відбувся. Станом на кран для робіт ще не встановили.
- Вулиця Ентузіастів (Русанівка): У будинок влучив безпілотник . Проєкт відновлення замовили у , а тендер на підрядника планували на . Роботи мали розпочатися у , але графік змістився. Підрядник з’явився лише на після повторної закупівлі.
- Вулиця Олени Теліги, 7: Будинок постраждав . Протиаварійні роботи завершили, але капітальне відновлення, обіцяне на , не розпочалося. Переможця тендеру обрали лише у .
- Вулиця Зоологічна, 6: Після ракетного удару мешканцям обіцяли підготувати будинок до опалювального сезону (ремонт покрівлі, укріплення стіни) та облаштувати дах до , але помітних змін не відбулося.
Керівник «Житлоінвестбуд-УКБ» Олександр Акімов зазначив, що дев’ять місяців – це типовий термін для підготовчих процедур перед капітальним відновленням. Проте у перелічених випадках навіть після цього терміну роботи не розпочалися.
Підрядники не приходять на тендери
Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА серед причин затримок називає нестачу електроенергії, постійні обстріли та брак будівельників. Мобілізація впливає на кількість працівників: на окремих об’єктах замість повноцінних бригад працюють лише двоє-троє людей.
Представники «Житлоінвестбуд-УКБ» також вказують на проблему неохочого залучення компаній до закупівель. Наприклад, на тендер на відновлення будинку на вул. Ентузіастів, 41 у не подався жоден учасник, через що конкурс довелося оголошувати повторно.
Керівники будівельних компаній, опитані «КиївВладою» на умовах анонімності, зазначили, що будівельний ринок пережив економічні труднощі: низька оплата праці (трохи більше 20 тисяч гривень для урядових будівельників) та низька рентабельність відновлювальних проєктів (часто 3-5% прибутковості). Податковий статус «ризикового платника податків» для збиткових компаній також ускладнював подальшу участь у державних закупівлях.
Ситуація почала змінюватися у , коли Кабмін переглянув підхід до розрахунку зарплат у будівництві за бюджетні кошти. Тепер нормативний рівень зарплати становить від 30 до 60 тисяч гривень. Наприкінці уряд також підвищив рівень кошторисного прибутку до 15%. Ці зміни повертають інтерес компаній до ринку, але кількість великих підрядників, здатних виконувати масштабні проєкти, залишається обмеженою (близько 10-12 компаній у Київській області).
Обмежена конкуренція та вимоги до підрядників
Аналіз 150 закупівель «Житлоінвестбуд-УКБу» показав, що близько 75% провели за прямими договорами. З 36 конкурсних закупівель лише у п’яти взяли участь більше одного учасника. Вимоги до учасників, такі як обов’язкова наявність сертифіката ISO, досвід виконання щонайменше двох аналогічних договорів за конкретним кодом ДК та відсутність статусу ризикового платника податків, можуть суттєво звужувати коло потенційних учасників.
«В мене тут, знаєте, виникає просто питання: а наскільки статус ризикованого платника податків підтверджує і не спростовує, наприклад, наявність в учасника відповідного персоналу, відповідного досвіду? На що вона впливає? В принципі, вона ж навіть умовно не показує фінансову спроможність чи там щось інше, необхідне для належного виконання договору», – прокоментувала фахівчиня з моніторингу публічних закупівель проєкту DOZORRO TI Ukraine Альона Ящук.
Хто отримує найбільше замовлень
Аналіз 101 договору на відновлення житлових будинків на суму понад 1,54 млрд гривень та 75 договорів на розробку проєктної документації (понад 40,3 млн гривень) виявив концентрацію коштів у вузькому колі підрядників:
- ТОВ «БК «Аскон» (40981378): 15 договорів на 423,4 млн гривень.
- ТОВ «Будівельна компанія «Прайд» (41081903): 7 договорів на 188,8 млн гривень.
- ТОВ «ІБК «Ренесансбуд» (45339955): 4 договори на 184,1 млн гривень.
- ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» (36817280): 4 договори на 134,9 млн гривень.
- ТОВ «Сучасна інфраструктура міста» (45932238): 2 договори на 131 млн гривень.
Найбільше договорів на розробку проєктної документації отримало ТОВ «Глобал-Про» (41114729) – 15 угод на понад 9,6 млн гривень. Засновником ТОВ «Глобал-Про» та ТОВ «БК «Аскон» є Владилен Стержинський.
Програми є, квартир немає
Для мешканців пошкоджених будинків діють два основні механізми допомоги:
- Грошова компенсація за оренду житла: 40 тисяч гривень одноразово та 20 тисяч гривень щомісяця, якщо квартиру визнано аварійною.
- Тимчасове надання квартир з житлового фонду комунальної фінансової компанії «Житло-Інвест».
На балансі «Житлоінвест» перебуває 637 квартир. Проте кількість квартир, які фактично передають постраждалим, залишається невеликою: 30 квартир у , три – у , і лише дві – у .
Процес надання квартир залежить від роботи районних державних адміністрацій (РДА), які мають визначати потреби мешканців. Відповіді РДА демонструють неоднорідну картину: наприклад, Голосіївська РДА повідомила про розселення дев’яти громадян у та трьох у , тоді як в Оболонському районі, де черга становить 4,4 тисячі сімей, не було задоволено жодного звернення. Подільська та Оболонська РДА, за словами мешканців, відхиляють більшість заявок на відселення.
Це розслідування проведено в рамках трирічного проєкту «Посилення громадського контролю в Україні» (Boosting Citizens Watchdogs in Ukraine), що виконується IWPR у партнерстві з Інститутом розвитку регіональної преси за підтримки Норвезького агентства з розвитку та співробітництва Norad.
