Скільки коштує робота на генераторі: чому ресторани Києва закриваються на зиму
Близько 10% ресторанів та кафе Києва тимчасово призупинили роботу на зиму через тривалі відключення електроенергії та зростання витрат. Виробництво електрики за допомогою генераторів може коштувати закладам майже 64 гривні за кВт·год, а для великих ресторанів витрати сягають до 6,4 тисячі гривень за годину.
Ці дані навів президент Національної ресторанної асоціації Тарас Ковальчук в етері Київ24.
Вартість роботи ресторанів на генераторах
Тарас Ковальчук зазначив, що однією з найбільших проблем для закладів стало подорожчання автономного електропостачання. За його розрахунками, вартість електроенергії, виробленої генератором, становить приблизно 63,8 гривні за кВт·год. Ця сума враховує витрати на пальне та амортизацію обладнання.
Залежно від розміру закладу, споживання електроенергії та, відповідно, витрати можуть суттєво відрізнятися:
| Тип закладу | Потужність (кВт) | Орієнтовна вартість за годину |
|---|---|---|
| Невелика кав’ярня | ~5 кВт | ~319 гривень |
| Середній ресторан | 10–20 кВт | ~638–1 276 гривень |
| Великий ресторан | До 100 кВт | ~6 380 гривень |
Це орієнтовні розрахунки за умови відповідного навантаження протягом години. Фактичні витрати залежать від споживання електроенергії та умов експлуатації генератора. Додаткові труднощі створюють подорожчання доставки пального та нестача фахівців для обслуговування генераторів. Також обладнання потребує регулярних технологічних перерв: «Генератор не може працювати більше шести-семи годин, його треба вимикати або ставити тоді два генератори», — пояснив Тарас Ковальчук.
Чому ресторани призупиняють роботу на зиму
Співзасновниця Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова повідомила Суспільному, що приблизно 10% столичних закладів вирішили тимчасово припинити роботу на зимовий період. Основна причина — високі витрати на забезпечення роботи під час тривалих знеструмлень. Частина власників розраховує відновити діяльність навесні, коли ситуація з електропостачанням може стабілізуватися.
Заклади, які продовжують працювати, змушені адаптуватися: скорочують робочі години, переходять на кількаденний графік, зменшують кількість працівників і спрощують меню. Деякі ресторани також почали використовувати більше напівфабрикатів для скорочення часу приготування страв та витрат.
Вплив повітряних тривог та транспорту
Окрім відключень електроенергії, ресторанний бізнес Києва стикається з труднощами через повітряні тривоги та транспортні обмеження. Оголошення повітряних тривог призводить до скорочення кількості гостей і фактичного часу роботи закладів. Проблемою залишається доїзд працівників між лівим і правим берегами Києва, особливо під час транспортних обмежень.
Найскладніше працювати ресторанам, розташованим у торговельно-розважальних центрах (ТРЦ). Під час повітряної тривоги такі заклади змушені призупиняти обслуговування відвідувачів. Приготування страв і робота кухні потребують додаткового часу, тому ресторан не може так швидко відновити роботу, як звичайний магазин. За словами Ольги Насонової, через скорочення кількості відвідувачів мережа «Сушия» закрила всі свої ресторани в ТРЦ. Про аналогічні наміри повідомляла й мережа «Песто Кафе».
«Найгірше зараз закладам, які знаходяться в торговельних центрах. Більшість закладів, які закриваються у торговельних центрах, вони нікуди не переїжджають, вони просто закриваються», — зазначила Насонова.
Пристосування до умов: приклади закладів
Незважаючи на складну ситуацію, частина закладів продовжує працювати. Мережа «Львівські круасани» готується до зими без суттєвих змін графіка. Працівниця одного із закладів Оксана розповіла Суспільному, що електроенергію вимикають на кілька годин щодня, і в цей час використовують потужний генератор. Проблеми виникають і з водопостачанням: хоча воду не відключають, її напір слабкий, тому працівники заздалегідь створюють запаси. «Набираємо в пляшки питну воду і технічну на всяк випадок, але поки що води вистачає», — розповіла Оксана. За її словами, заклад у Чабанах мережа закрила, але в інших точках кількість відвідувачів стабільна.
Колишній бариста кафе-бістро «Солодко та гірко» Олександр розповів, що через перебої з постачанням продуктів заклад був змушений закритися на два місяці. У вересні він звільнився разом з усім колективом, а остаточний розрахунок отримав лише через два місяці.
Малі заклади проти великих мереж
За словами Ольги Насонової, великі ресторанні мережі мають більше можливостей пристосуватися до складних умов. Вони можуть тимчасово призупинити роботу окремих закладів, домовитися про зменшення орендної плати або перерозподілити фінансові ресурси. Натомість невеликим сімейним ресторанам, кав’ярням і пекарням значно складніше витримувати тривалі фінансові втрати, оскільки «у маленьких закладах, зазвичай, у власників якоїсь такої великої фінансової подушки немає».
Водночас експертка зазначила, що відвідувачі здебільшого ставляться з розумінням до тимчасових незручностей, змін графіка та обмеженого меню: «Споживач зараз готовий до будь-чого».
